13 лютого у районному Будинку культури відбулося театралізоване свято «Масляна». Черезприродні перешкоди, на жаль, на свято завітало мало людей. Але працівники культури зуміли провести заплановане свято.

Звідусіль відчувався аромат млинців, вареників, гарячого чаю та кави. Кожен, хто завітав до Будинку культури був пригощений вищезгаданими стравами. Після смачної частини гості перейшли до розважальної.

Яка ж Масляна без солом’яної баби?! Тому  у центрі фойє стояла велетенська красуня, на якій висіли млинці.

Справжній дух слав’янської душі відобразив у своєму виступі хор «Гори­цвіт». Адже українські народні пісні, які передавалися з покоління в покоління, не дивлячись на модернізацію світу, залишаються улюбленими українським народом. Коли зливаються солов’їна мова та яскраві вишиті костюмі, то мимоволі починають підтанцьовувати ноги, з вуст лунати слова з пісень. Ну, а якщо до всього цього додати конкурси, де потрібно з’їсти загальноулюблені народні страви, то стовідсотковий настрій на цілий день, а можливо, і більше, гарантований.

Учасники дуже добре показали свої здібності до їжі, але й не гірше уміння грати на інструментах. Хочу замітити, що винагородою була страва – вареники із сиром та млинці.

«Горицвіт» виконав народні пісні «Сивий кінь», «Ти ж мене підманула», «А до мене Яків приходив», «Я деревня», «Ой на горі два дубки», «А мій милий вареничків хоче» та багато інших.

Звичайно, що Масляна без Колодія не буде повноцінною, адже це один із головних атрибутів свята. Колодій для жінок  - це символ незгасного світла, весняного сонця та щастя.

Після закінчення забаванок та веселощів усі разом солом’яну бабу винесли на подвір’я Будинку культури, щоб здійснити останній ритуал – спалювання. Цим самим демонструється прощання із зимою та прихід весни.

Усі дорослі та діти залишилися задоволеними. Ще довго пам’ятатимуть смак вареників та млинців.

А дехто з досадою скаже:

«По вусам текло, а в рот не попало».

То ж прощай, Масляна, прощавай!

На той рік знову приїжджай!

Анаіт ДАВТЯН.